Відповідь на статтю Джордана Голла «The Coming Great Transition v 2.0» Пролог. Цифровий концтабір з відчиненими воротами Еріх Фромм описував «втечу від свободи» як концтабір, у якому є вихід. Людина не замкнена насильно — вона сама зачиняє за собою двері, бо всередині спокійніше. Надворі — тривога, відповідальність, невизначеність. Всередині — порядок, сенс, належність. І більшість обирала всередині. Найближчі десятиліття створять щось принципово інше. Не концтабір з виходом

Якщо в першій частині ми розглядали сексуальність як один із найточніших способів побачити, що людина робить зі своїм внутрішнім напруженням, то тепер необхідно зробити наступний крок. Адже сексуальність може бути не лише примітивним способом розрядки, не лише формою компенсації чи інструментом стабілізації тривоги — але й одним із найскладніших шляхів роботи зі збудженням, увагою та станом свідомості. Саме тут починається тонша і небезпечніша територія теми. Те, що на ниж

Секс як дзеркало психіки «Співлягання — це тертя нутрощів і короткий спазм із виділенням слизу», — писав Марк Аврелій, безжально зриваючи із сексу весь той культурний оксамит, яким людство століттями прикривало одну зі своїх найнав’язливіших одержимостей. І в цій майже жорстокій точності є важлива філософська чесність: якщо прибрати із сексу романтизацію, поезію, культуру, міфологію, релігію, проєкції любові, страх самотності, жагу влади та нарцисичну тугу за підтвердженням в