Маштаби жіночого насильства щодо чоловіків в Україні: Соціокультурні та психологічні фактори

Введення. Маштаби жіночого насильства щодо чоловіків

Домашнє насильство традиційно асоціюється з жінками як жертвами, проте чоловіки також стикаються з насильством, у тому числі з боку жінок. В Україні ця проблема залишається недооціненою та стигматизованою, що робить її обговорення особливо важливим.

Ця стаття аналізує Маштаби жіночого насильства щодо чоловіків, спираючись на статистичні дані, та досліджує соціокультурні та психологічні фактори, що сприяють її прихованню. Чому чоловіки рідко говорять про свій досвід? Як громадські норми та психологічні бар'єри впливають на сприйняття цієї проблеми? І які кроки можна зробити для підтримки жертв?

Статистика: Чоловіки як жертви

У 2020 році в Україні було зареєстровано 211 362 звернення, пов'язані з домашнім насильством, з яких:

• Чоловіки : 27 676 осіб (13,1%)

• Жінки : 180 921 людина (85,6%)

• Діти : 2 756 осіб (1,3%)

Ці дані свідчать, що чоловіки становлять значну, хоча й меншу, частку жертв домашнього насильства. Із загальної кількості випадків близько 27 676 чоловіків повідомили про насильство, що наголошує на актуальності проблеми. Важливо, що ці цифри відображають лише зареєстровані випадки, а реальне число може бути вищим через недовикористання.

2023 року Національна поліція України зафіксувала 291 000 випадків домашнього насильства, що на 20% більше, ніж у 2022 році. У 2024 році кількість кримінальних злочинів, пов'язаних із домашнім насильством, зросла на 80%, досягнувши 8185 справ. Хоча гендерний розподіл за ці роки не уточнюється, можна припустити, що частка чоловіків-жертв залишилася значущою з огляду на дані 2020 року, де вони становили 13,1%. Повні дані за 2025 рік поки що недоступні, але тенденція зростання кількості випадків зберігається, що може вказувати на збільшення кількості чоловічих жертв.

Соціокультурний контекст: Чоловік як "не жертва"

В українському суспільстві існують глибоко вкорінені стереотипи про мужність, які формують сприйняття чоловіків як сильних, незалежних та здатних захистити себе. Ці норми, що сягають корінням у патріархальні традиції, створюють значний бар'єр для визнання чоловіками свого статусу жертви. Філософськи це можна пов'язати з концепцією "гегемонної маскулінності", введеною соціологом Ревіном Коннелл, яка описує домінуючу модель мужності, що вимагає від чоловіків придушення вразливості. Визнання насильства з боку жінки сприймається як загроза цієї ідентичності, що спонукає чоловіків приховувати свої переживання.

В українській культурі сімейні цінності відіграють важливу роль, і домашнє насильство часто сприймається як "внутрішня справа". Це посилює мовчання навколо проблеми, особливо для чоловіків, які можуть вважати свої страждання менш значущими в очах суспільства. Соціокультурні очікування, які вимагають від чоловіків стійкості, перешкоджають зверненню за допомогою та сприяють недооцінці жіночого насильства щодо чоловіків.

Психологічний контекст: Сором, страх та мовчання

З психологічної точки зору, чоловіки-жертви домашнього насильства стикаються із серйозними бар'єрами. Сором є одним із ключових факторів. Визнання того, що чоловік зазнає насильства з боку жінки, може викликати почуття приниження, особливо якщо насильство набуває форм психологічного чи емоційного тиску, які складніше довести. Наприклад, вербальне приниження, маніпуляції або економічне насильство (наприклад, контроль фінансів) можуть бути такими ж руйнівними, як фізичне насильство, але часто залишаються непоміченими.

Страх засудження також відіграє значну роль. Чоловіки можуть побоюватися, що їхні скарги сприймуть як прояв слабкості або стануть об'єктом глузування. Психологічна теорія " соціального обміну " передбачає, що оцінюють соціальні витрати і вигоди перед тим, як розкрити особисту проблему. Для чоловіків витрати як потенційної стигми часто переважують, що призводить до мовчання.

Емоційне навантаження, пов'язане з насильством, може погіршуватися соціальним тиском, який вимагає від чоловіків приховувати свої почуття.

Форми жіночого насильства

Жіноче насильство щодо чоловіків може виявлятися у різних формах:

• Психологічне насильство : Приниження, образи, маніпуляції, газлайтинг.

• Економічне насильство : Контроль фінансів, обмеження доступу до ресурсів.

• Фізичне насильство : Хоча й рідше, ніж у випадку з жінками-жертвами, фізичне насильство зустрічається, включаючи удари, поштовхи або використання предметів.

• Сексуальне насильство : Примус до сексуальних дій або приниження, пов'язане із сексуальною сферою.

Ці форми насильства часто залишаються прихованими, оскільки чоловіки рідше звертаються за допомогою, а суспільство схильна недооцінювати їхню серйозність. Психологічне насильство, наприклад, може завдавати глибокої шкоди самооцінці, але рідко класифікується як "справжнє" насильство.

Таблиця: Жертви домашнього насильства в Україні (2020)

Рік	Чоловіки (тис.)	Жінки (тис.)	Діти (тис.)	Усього (тис.)
2020	27,7	180,9	2,8	211,4

Примітка: Дані включають звернення, зареєстровані установами, які протидіють домашньому насильству. Чоловіки становлять 13,1% від загальної кількості жертв.

Проблеми та обмеження

Однією з основних проблем є недовикористання. Чоловіки рідше звертаються до поліції чи кризових центрів через страх осуду чи переконання, що їхній випадок не буде сприйнятий всерйоз. Крім того, дані за 2023 та 2024 роки не містять детального гендерного розподілу, що ускладнює оцінку динаміки числа чоловічих жертв. Дані за 2025 рік поки що не опубліковані, але тенденція зростання кількості випадків передбачає, що проблема залишається актуальною.

Ще одне обмеження — нестача спеціалізованих програм для чоловіків-жертв. Більшість кризових центрів та гарячих ліній орієнтовані на жінок, що обмежує доступ чоловіків до підтримки. Соціокультурні стереотипи також ускладнюють роботу правоохоронних органів, які можуть недооцінювати скарги чоловіків.

Філософський погляд: Переосмислення мужності

З філософської точки зору, вирішення проблеми потребує переосмислення концепції мужності. Сучасна філософія статі, включаючи роботи Юдіт Батлер, наголошує, що гендерні ролі є соціальними конструкціями, які можна переглядати. Визнання того, що чоловіки можуть бути вразливими і потребувати захисту, не применшує їхньої гідності, а розширює розуміння людської природи.

В українському контексті створення простору, де чоловіки можуть відкрито говорити про свої переживання без страху засудження, потребує зміни суспільного дискурсу. Це передбачає не лише теоретичне переосмислення, а й практичні кроки, такі як навчання правоохоронних органів та розширення доступу до психологічної допомоги.

Що можна зробити?

Для боротьби з жіночим насильством щодо чоловіків необхідні такі заходи:

• Громадські кампанії : Ініціативи, такі як акція «16 днів проти насильства», повинні містити історії чоловіків-жертв для руйнування стигми.

• Гарячі лінії : Лінії, такі як 116123 або 0800500335, повинні бути доступні для чоловіків і активно просуватися як безпечний простір.

• Навчання фахівців : Правоохоронні органи та психологи повинні бути навчені розпізнавати та підтримувати чоловіків-жертв.

• Законодавчі заходи : Посилення відповідальності за домашнє насильство, яке обговорюється в Міністерстві внутрішніх справ, має враховувати всі типи жертв.

Висновок

Жіноче насильство щодо чоловіків в Україні — реальна, але проблема, що часто ігнорується. У 2020 році 27 676 чоловіків (13,1% від загальної кількості жертв) повідомили про домашнє насильство, а зростання числа випадків у 2023 році (291 000) та 2024 (8 185 кримінальних справ, +80%) свідчить про актуальність проблеми. Соціокультурні стереотипи про мужність та психологічні бар'єри, такі як сором і страх, перешкоджають чоловікам звертатися за допомогою. Відкритий діалог, підтримка та переосмислення гендерних ролей можуть сприяти вирішенню цієї проблеми. Чоловіки, як і жінки, заслуговують на безпечний будинок і право бути почутими.

Джерела

• Статистика домашнього насильства в Україні

• Збільшення випадків домашнього насильства на 20%: Міністерство внутрішніх справ та Парламент працюють над посиленням відповідальності

• Україна зафіксувала зростання випадків домашнього насильства на 80% у 2024 році

• Прес-брифінг UN Women з нагоди триліття війни в Україні