top of page
ТЕКСТИ · ДОСЛІДЖЕННЯ · СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Публікації
Психологія, відносини, травма, суб'єктність та спроби зрозуміти те, що не міститься у прості пояснення.


Коли жертва стає владою. Від ситуативного порятунку до повноцінного життя. Частина 4 з 4.
Це завершальна, четверта частина. У третій ми дійшли до, мабуть, головної думки всього тексту. Від ситуативного порятунку до повноцінного життя. Людина повторює не стільки саме страждання, скільки певний спосіб бути собою, усередині якого страждання займає стійке місце. Партнер тоді потрібен не просто як кохана людина, а як опора для звичного образу себе: сильного рятівника, самовіддано люблячого, несправедливо скривдженого. І розставання означає вже не лише втрату іншого. Т
Максим Лисов
7 лист.Читати 13 хв


Коли жертва стає владою. Від ситуативного порятунку до повноцінного життя. Частина 4 з 4.
Це завершальна, четверта частина. У третій ми дійшли до, мабуть, головної думки всього тексту. Від ситуативного порятунку до повноцінного життя. Людина повторює не стільки саме страждання, скільки певний спосіб бути собою, усередині якого страждання займає стійке місце. Партнер тоді потрібен не просто як кохана людина, а як опора для звичного образу себе: сильного рятівника, самовіддано люблячого, несправедливо скривдженого. І розставання означає вже не лише втрату іншого. Т
Максим Лисов
7 лист.Читати 13 хв


Коли жертва стає владою. Частина 3 з 4. Чому ми повторюємо ті самі стосунки
Це третя частина. Досі йшлося про те, що відбувається між двома людьми. Я описав кілька жертовних позицій — адаптивно-залежну, морально-непогрішну, жертовно-владну і кредитно-жертовну — і те, як вони зчіплюються з характером партнера у стійкі руйнівні цикли. Таку систему взаємного підкріплення я назвав психологічною симбіотикою. А випадок, коли руйнівність народжується із зустрічі захистів, хоча ніхто не збирався шкодити, — емерджентною деструктивністю стосунків. Почну з ще о
Максим Лисов
6 лист.Читати 9 хв


Коли жертва стає владою. Частина 2 з 4. Психологічна симбіотика: як два характери створюють третю реальність.
Це друга частина тексту «Коли жертва стає владою». У першій я намагався показати, що щирість страждання не виключає його маніпулятивної функції: людина може по-справжньому страждати і водночас, сама того не помічаючи, керувати через своє страждання іншим. Я запропонував назвати це жертовною владою. Ще я розвів три явища, які масова психологія зазвичай змішує: фактичну віктимізацію (те, що з людиною зробили), жертовну ідентичність (те, якою вона стала себе через це бачити) і ф
Максим Лисов
5 лист.Читати 8 хв


Коли жертва стає владою. Про приховану природу жертовності, психологічну симбіотику та можливість справжнього одужання.
Часть 1 и 4. Искренняя жертвенность как форма власти Частина 1 з 4. Щира жертовність як форма влади. Цей текст виходить у чотирьох частинах. Він виріс із питання, яке давно мене не відпускає: чому людина, розставшись із руйнівними стосунками і навіть пройшовши терапію, часом продовжує психологічно жити всередині них? У першій частині йтиметься про те, як популярна психологія непомітно перетворилася на моральний суд, про те, чи може щира жертовність бути формою влади, і про те
Максим Лисов
4 лист.Читати 6 хв


Свобода волі: якщо всередині нас немає господаря. Що залишиться від особистості, провини і свободи волі та чому без нього зміна стає можливою.
1. «Я вирішив» Вечір, кухня, розмова, яка починалася спокійно. Потім звучить одна фраза, сказана недбало, майже мимохідь, і щось усередині вас стискається. У грудях стає гаряче. Ви відповідаєте швидко й точно, туди, де найболючіше. Ви навіть встигаєте помітити, як у людини навпроти змінюється обличчя. За годину ви лежите в темряві й думаєте: «Я не мав цього казати». Звичайна думка. Нічого особливого. Кожен із нас вимовляв її сотні разів. Але затримаймося на ній і подивімося,
Максим Лисов
5 жовт.Читати 23 хв


Фатальні жінки. Історія про те, навіщо нам чуже захоплення і як перестати перевіряти себе іншою людиною
Случай из практики. Имя пациента и часть обстоятельств изменены. Олексій вибачився за своє запитання ще до того, як його поставив. — У мене дивний запит, — сказав він. — Він радше з царини містики. Так говорять дорослі чоловіки, заздалегідь відмежовуючись від власних слів: якщо співрозмовник скривиться, завжди можна вдати, що й сам не сприймав цього серйозно. — Тим цікавіше, — відповів я. — Розповідайте. — У моєму житті було два справді серйозних романи. І обидві жінки — Скор
Максим Лисов
20 вер.Читати 7 хв
bottom of page
